Літературна композиція «Великдень»

із драми-фейєрії 

«Земля у просторі часу»

(проведена автором Тетяною Гриців у 10 класі)

                                                       (уривки)

Сонце проміння порозкидало

Світало…

Червоне зарево понад полем

Запалало вволю,

Вийшла в поле те на волю

Весна із розвоєм.

Гей, війнув тепліший вітер,

Сонце усміхнулось,

Замаїлось все навкруг,

Що взимку поснуло.

Кинула вуаль зелену

На пожухлі трави,

Трави – соком налилися,

Квітом уквітчались.

Як ввійшла у ліс весна,

Ожив, зголосився,

Ясним щебетом пташиним

Назустріч налився.

Заспівали вістуни

Весні свою пісню,

Радій, земле веснянкова,

В світанковім дійстві.   

Весна:

Я знаю, як писати Писанку життя,

І вибрати на ній чудесні взори

Земного і Небесного буття –

У символах всія світобудови.

Хай буде сонце! Світла джерело,

Хай гаснуть сили темряви навіки,

Що кроковеє колесо його

У писанкових барвах розмаїте.

Хай буде світло! І буде день:

Світило кінь несе по небосхилу,

Дзвіночок на упряжці всім – дзелень –

В Христовім воскресінні світу сила!

Хай ще зоря на писанці сія,

З восьми рамен прикрашує орнамент,

Тринінг проміння з себе розсипа,

Вогню очищення утілює у задум.

Або ось хрест, як Дерево життя,

Це «Божий знак» в перетині двох ліній,

Часу і вічності, початку і кінця,

Між стилізованих геометричних різновидів.

Чи ось олень – чарівний вісник, воду п’є

В підніжжі Дерева життя він томить спрагу,

Прямуючи до світлої мети,

Дарує кожному стремління і наснагу.

Хай буде ще на Писанці вода

Зигзагами мов безконечних ліній

І дощик грабельками накрапа

В мереживі мистецькім філіграннім.

Хай буде виноградна ще лоза,

В’ється натхненно для життя онови.

                        І хай в розмаєній красі співа пташа,

                        Чи шелестить преніжно лист дубовий. 

                            

Пісня «Ой котилась писанка»

Ой котилась Писанка

Згори на долину,

Прикотилася вона

У Великодню днину.

Приспів:

Бім-бам-бам-бім - дзвін гуде!

Великдень йде!

Ой котилась Писанка

Красная як доля,

Була Писанка ота,

Як любов червона.

Приспів.

Ой котилась Писанка

Запашна як м’ята,

Була Писанка весела,

Тай зеленувата.

Приспів.

Ой котилась Писанка

Згори на долину.

Та із Неба, та із води

Була вона синя.

Приспів.

Ой котилась Писанка,

Скупалась в промінні,

Була жовта, як те сонце,

На щастя людині.

Приспів.

Ой писалась Писанка

Та й до Воскресіння,

Вічна тайна є у ній,

Усім во спасіння…

Відкрите заняття "Українські письменники в духовному вимірі"

Шевченкові дні

Біблія в житті Т. Шевченка. Світле пророцтво поета (Ісая. Глава 35).  Художня інтерпретація творів із книги псалмів, ознаки її національної своєрідності в Т. Шевченка

   Мета: (формувати компетентності): предметні: дослідження ставлення Т. Шевченка до Біблії, зображення ним образу Бога у своїх творах; зіставлення переспіву поета  і оригінальних біблійних текстів псалмів,  визначення домінанти почуття письменника; ключові : розвиток культури зв’язного мовлення , логічного й абстрактного мислення; уміння обґрунтувати розуміння Шевченком Бога, наводячи переконливі приклади з його творів і життя; загальнокультурні: формування кругозору, світогляду школярів; виховання поваги до Бога як високого духовного оплоту особистості; віри у щасливе майбутнє України при його благословенні.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формувань вмінь.

Основні терміни і поняття: псалом, псалтир, переспів.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, тексти творів, Книга псалмів, дидактичний матеріал (текстові завдання, таблиця).

Посилання на презентацію до заняття:

https://docs.google.com/presentation/d/1K1AQLMYEs5wC0fVc6H9yTbZKgRhmaX5f/edit?usp=sharing&ouid=109421615459846773346&rtpof=true&sd=true  

 Відкриті заняття "Українські письменники в духовному вимірі"

Тема уроку:  Поема « Мойсей » – одна з вершин творчості Івана Франка. Біблійна основа. Пролог до поеми  – заповіт   українському народові.                  Значення творчості І. Франка.

Мета: розкрити алегоричність образу Мойсея, зміст його сумнівів, роздумів, значення прологу в поемі як заповіту українському народу; розвивати вміння висловлювати власні міркування про майбутнє народу, про провідників нації і її лідерів; розкрити значення спадщини І.Франка в розвитку літератури; поглиблювати навики вести дискусії, робити узагальнення, висловлювати власні міркування про майбутнє свого народу; виховувати в учнів риси духовно багатої, гармонійної людини, шанобливе ставлення до творчості І.Франка як до великого надбання українського народу.

Теорія літератури: філософська поезія.

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, мистецтво; християнська етика.

Обладнання, наочність: Українська література: Підручник для 10 класу/за ред. Авраменко О. М., Пахаренко В.І. – К.:Грамота,2010.,текст поеми «Мойсей», Біблія, презентація «Стежками Івана Франка», зображення скульптури  «Мойсей»   Мікеланджело,   портрет    письменника, книжкова виставка творів Івана Франка, мульти-медійний екран репродукції скульптури Мікеланджело «Мойсей» або матеріал уроку мультимедійного посібника.

Посилання на презентацію до заняття: 

https://docs.google.com/presentation/d/1KkpTzJAehNiQsEVSZv3wgT8-go1O0emm/edit?usp=sharing&ouid=109421615459846773346&rtpof=true&sd=true 

Під час  звітної науково-практичної конференції Інституту проблем виховання НАПН України за 2019 рік була представлена методика роботи із виховання ціннісного ставлення до Слова. (Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний потенціал: матеріали звіт. наук.-практ. конф. Ін-ту проблем виховання НАПН України за 2019 рік / [За ред. І.Д. Беха, Р.В. Малиношевського]. – Вип. 8. Івано-Франківськ: НАІР, 2020. – 332 с.).

«Запити Нової української школи на сьогодні спонукають до пошуку нових підходів щодо виховання ціннісних ставлень до Батьківщини. Глобалізаційні процеси, економічний та політичний дисбаланс не викликають позитивних зрушень у сфері національного виховання. Тому назріла необхідність національно спрямованої освітньої програми виховання ціннісних ставлень до Батьківщини засобами народної педагогіки. Такий вектор освітньої політики став би надійним ґрунтом осмислення українською дитиною себе свідомим громадянином України, з яскраво вираженими національною свідомістю та національно-культурною ідентичністю. Ряд нормативних документів одними з пріоритетних напрямів реформування виховання передбачають формування у молоді національної свідомості, любові до рідної землі, мови, виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки, прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну, виховання духовної культури особистості, утвердження принципів народної моралі.

Представлена методика роботи засобами народної педагогіки з теми «Краса рідного слова, пісні. Влучність і образність української мови у передачі відчуття та розуміння світу у його багатоманітних проявах. Не всі «красиві» слова мудрі, не всі «мудрі» слова красиві»,  побудована  на основі нових підходів у вихованні ціннісного ставлення до Слова.

Ми звикли сприймати мову як засіб спілкування, а слово – як її одиницю. Часто ми й не замислюємося, наскільки багато сторін у цих явищ. Наприклад, слово може нести інформацію, містити непрямі дані, бути фізичною частиною якогось предмета, поширювати доброзичливий чи недружній посил. До вашої уваги заняття, спрямовані на розвиток поваги до української мови та слова як багатогранного явища для учнів 7-9 класів у рубриці журналу Слово до слова «Шкільний світ»  ̶  (№10 (834), травень 2020).

Доброзичливе слово народжує, вирощує, квітне, відроджує, ростить. А лихе навпаки  ̶ убиває, руйнує. Якщо слово щире й глибоке, то справді  ̶  творить чудеса. Влучність і образність мови унікальна в переданні відчуття та розуміння світу в його багатоманітних виявах.

Запрошуємо на захід, де всі учасники зможуть зануритися в мовленнєвий простір нашого словесного багатства.

 «Шкільний світ» рубрика Усний журнал для учнів 5-7-х класів (№5 (805), березень 2019).

Не всі «красиві» слова мудрі, не всі «мудрі» слова красиві.

Посилання: https://drive.google.com/file/d/1YD70qJ8Nkn1kCNVWwuMvsnJM95ieMF2s/view?usp=sharing

Зібрала гаївки с. Росохач, які ввійшли у збірник «Великодні гаївки та ігри» Марії Лазарович (2018 р.).

Унікальність книги полягає у тому, що авторка зібрала гаївки усіх регіонів України, які розповідають про багатство культури українців та їх єдність у світогляді.