Літературна композиція «Великдень»

із драми-фейєрії 

«Земля у просторі часу»

(проведена автором Тетяною Гриців у 10 класі)

                                                       (уривки)

Сонце проміння порозкидало

Світало…

Червоне зарево понад полем

Запалало вволю,

Вийшла в поле те на волю

Весна із розвоєм.

Гей, війнув тепліший вітер,

Сонце усміхнулось,

Замаїлось все навкруг,

Що взимку поснуло.

Кинула вуаль зелену

На пожухлі трави,

Трави – соком налилися,

Квітом уквітчались.

Як ввійшла у ліс весна,

Ожив, зголосився,

Ясним щебетом пташиним

Назустріч налився.

Заспівали вістуни

Весні свою пісню,

Радій, земле веснянкова,

В світанковім дійстві.   

Весна:

Я знаю, як писати Писанку життя,

І вибрати на ній чудесні взори

Земного і Небесного буття –

У символах всія світобудови.

Хай буде сонце! Світла джерело,

Хай гаснуть сили темряви навіки,

Що кроковеє колесо його

У писанкових барвах розмаїте.

Хай буде світло! І буде день:

Світило кінь несе по небосхилу,

Дзвіночок на упряжці всім – дзелень –

В Христовім воскресінні світу сила!

Хай ще зоря на писанці сія,

З восьми рамен прикрашує орнамент,

Тринінг проміння з себе розсипа,

Вогню очищення утілює у задум.

Або ось хрест, як Дерево життя,

Це «Божий знак» в перетині двох ліній,

Часу і вічності, початку і кінця,

Між стилізованих геометричних різновидів.

Чи ось олень – чарівний вісник, воду п’є

В підніжжі Дерева життя він томить спрагу,

Прямуючи до світлої мети,

Дарує кожному стремління і наснагу.

Хай буде ще на Писанці вода

Зигзагами мов безконечних ліній

І дощик грабельками накрапа

В мереживі мистецькім філіграннім.

Хай буде виноградна ще лоза,

В’ється натхненно для життя онови.

                        І хай в розмаєній красі співа пташа,

                        Чи шелестить преніжно лист дубовий. 

                            

Пісня «Ой котилась писанка»

Ой котилась Писанка

Згори на долину,

Прикотилася вона

У Великодню днину.

Приспів:

Бім-бам-бам-бім - дзвін гуде!

Великдень йде!

Ой котилась Писанка

Красная як доля,

Була Писанка ота,

Як любов червона.

Приспів.

Ой котилась Писанка

Запашна як м’ята,

Була Писанка весела,

Тай зеленувата.

Приспів.

Ой котилась Писанка

Згори на долину.

Та із Неба, та із води

Була вона синя.

Приспів.

Ой котилась Писанка,

Скупалась в промінні,

Була жовта, як те сонце,

На щастя людині.

Приспів.

Ой писалась Писанка

Та й до Воскресіння,

Вічна тайна є у ній,

Усім во спасіння…